Рідкісні види гепатитів: що відомо про штам G та як його виявляють

Більшість людей знає про гепатити А, В та С, адже саме вони найчастіше зустрічаються у клінічній практиці й описані у медичних рекомендаціях. Проте існують і менш поширені форми, про які говорять значно рідше. До таких належить вірусний гепатит G — штам, який тривалий час залишався недослідженим. Його особливість у тому, що він майже не проявляється зовні, що ускладнює діагностику та розуміння ризиків.

Наукові дані про цей вірус постійно оновлюються. Сучасні лабораторії, зокрема «Ескулаб», вже мають тести для його виявлення, проте їх використовують у спеціальних випадках — коли інших пояснень лабораторних змін немає або є підозра на супутнє інфікування. Хоча вірусний гепатит G не вважається основним фактором ризику розвитку цирозу чи раку печінки, він може бути частиною складної комбінації інфекцій.

Як заражаються та чому про нього говорять рідко

Гепатит G не має такої поширеності, як інші вірусні гепатити, але механізми передачі подібні й можуть становити ризик для певних груп населення:

1. Передача через кров. Інфікування можливе під час переливання крові, використання нестерильних медичних інструментів або ін'єкцій.
2. Статевий шлях передачі. Деякі дослідження вказують на те, що гепатит G може передаватися під час незахищених сексуальних контактів, хоча цей шлях вважається менш ймовірним.
3. Паралельне зараження з іншими вірусами. Часто гепатит G виявляють у людей, які вже мають гепатит С або ВІЛ, що ускладнює діагностику та клінічну інтерпретацію результатів.

Знання шляхів передачі допомагає зрозуміти групи ризику та потребу тестування.

Коли є сенс пройти обстеження

Попри те, що інфекція рідкісна, існують ситуації, коли тестування може бути необхідним:

• немає пояснення підвищеним ферментам печінки — якщо інші гепатити виключені, гепатит G може бути одним з варіантів;
• супутні інфекції — особливо у людей з підтвердженим ВІЛ або гепатитом С, де він може впливати на клінічний перебіг;
• була операція, інвазивна процедура або переливання крові — такі фактори підвищують ризик інфікування;
• внутрішньовенне використання наркотичних речовин — один з найбільш ймовірних факторів ризику передачі вірусу;
• тривалі незрозумілі симптоми — слабкість, дискомфорт у правому підребер’ї чи нестабільні аналізи можуть бути приводом для обстеження.

У таких випадках своєчасне тестування допомагає виключити або підтвердити інфекцію та підібрати грамотне лікування.