Ендопротезування кульшового суглоба — це планова ортопедична операція, яку зазвичай розглядають тоді, коли консервативні методи вже не дають очікуваного полегшення. Опис процедури та загальні підходи зібрані на сторінці https://www.mashtaler.com.ua/services/endoprotezuvannya-zamina-kulshovogo-sugloba. У цьому матеріалі — про показання до операції.
Кульшовий суглоб — один із найбільших і найбільш навантажених у тілі. Він бере участь у ходьбі, вставанні зі стільця, підйомі сходами, підтримці рівноваги. Ендопротезування (заміна суглоба) означає, що пошкоджені суглобові поверхні замінюють штучними компонентами (ендопротезом), щоб зменшити біль, покращити опору та відновити функцію.
Важливо розуміти: операція не є «косметичною» і не робиться «для профілактики». Її зазвичай розглядають як варіант, коли поєднання болю, обмеження рухів та змін у суглобі суттєво впливає на повсякденне життя, а інші підходи не дали достатнього ефекту.
Показання до ендопротезування найчастіше формуються не за одним симптомом і не за одним знімком. Зазвичай враховують комбінацію факторів:
Це означає, що сам по собі діагноз “артроз” не дорівнює потребі в протезуванні, так само як і сильний біль не завжди одразу означає операцію — іноді причина може бути іншою (поперек, м’язи, бурса, сухожилля), і це важливо уточнити до прийняття рішення. При таких симптомах варто звернутися до лікаря: саме фахівець після огляду та необхідних обстежень зможе визначити джерело болю і зорієнтувати, яке лікування буде найбільш доцільним у вашому випадку.
Нижче — стани, при яких ендопротезування кульшового суглоба може розглядатися найчастіше. Остаточний висновок робиться після очної консультації та діагностики.
Це одна з найчастіших причин. При артрозі поступово зношується хрящ, можуть формуватися кісткові розростання, змінюється біомеханіка. Типові ознаки:
Ендопротезування зазвичай розглядають тоді, коли біль і функціональні обмеження стають тривалими та значними, а спроби зменшити симптоми без операції не дали прийнятного результату.
Запальні захворювання можуть уражати суглоб і призводити до руйнування хряща та кісткових структур. Тут важлива координація з ревматологом, контроль активності процесу й оцінка системних ризиків. Операцію можуть розглядати, якщо попри базисну терапію зберігається виражений біль та суттєве порушення функції.
Це стан, коли порушується кровопостачання ділянки кістки, що може призвести до її “просідання” і деформації суглобової поверхні. Причини бувають різні (включно з тривалим прийомом кортикостероїдів, деякими системними станами, травмами), і не завжди вдається визначити один фактор.
На ранніх стадіях інколи можна обійтися методами, які допомагають зберегти власний суглоб. Але якщо ушкодження вже значні й симптоми тримаються постійно, заміна суглоба часто дає більш передбачуваний результат у відновленні рухливості та опори.
У старшому віці переломи шийки стегна — поширена причина втрати опори та різкого зниження активності. У певних ситуаціях (тип перелому, якість кістки, стан пацієнта, ризики зрощення) заміна суглоба може розглядатися як спосіб швидше відновити опору та зменшити ризик ускладнень, пов’язаних із тривалою нерухомістю.
Також ендопротезування інколи розглядають при:
Дисплазія (вроджена або сформована в дитинстві/юності) змінює навантаження на суглоб і може прискорювати зношення. У дорослому віці це може проявлятися раннім артрозом, болем і обмеженням рухів. Показання тут також формуються індивідуально — з урахуванням анатомії, симптомів і результатів візуалізації.
Іноді заміну кульшового суглоба можуть розглядати й у складніших ситуаціях — наприклад, при певних ураженнях кістки, виражених вроджених деформаціях або після тяжких травм. У таких випадках рішення зазвичай приймають індивідуально, після консультацій кількох спеціалістів і детального обстеження.
Сильний біль — важливий сигнал, але в клінічній практиці часто орієнтуються не лише на інтенсивність, а й на стабільність симптомів і їхній вплив на життя.
Ознаки, які можуть підштовхувати до обговорення операції:
При цьому важливо, щоб симптоми відповідали змінам у суглобі на обстеженнях. Інколи болить “стегно”, але причина — у попереку або м’язово-сухожильних структурах. Саме тому грамотна діагностика перед рішенням про протезування — критично важлива.
Найчастіше починають із:
Крім цього, лікар оцінює:
Консервативна терапія часто є першим етапом і може суттєво допомогти, особливо на ранніх/помірних стадіях. Вона може включати:
Навіть якщо згодом все ж приймають рішення про ендопротезування, хороша підготовка (м’язи, витривалість, контроль рухів) може позитивно вплинути на післяопераційне відновлення.
Зазвичай рішення про операцію стає більш обґрунтованим, коли виконуються кілька умов одночасно:
Важливий момент: показання — це не “вирок”, а спільне рішення пацієнта і лікаря, яке базується на доказах і стані здоров’я.
Абсолютні протипоказання до планового ендопротезування трапляються не так часто, але є стани, які можуть вимагати відкласти операцію або спершу стабілізувати здоров’я. Серед них:
Також є відносні моменти, які впливають на тактику:
Усе це — не підстава для самостійних висновків, а причина для детального обговорення з лікарем.
Щоб рішення було більш усвідомленим, корисно поставити запитання:
Такі питання допомагають краще зрозуміти ситуацію і разом з лікарем визначити найбільш підходящий план дій саме для вас.
Ендопротезування кульшового суглоба зазвичай розглядають тоді, коли біль і обмеження рухів стають тривалими та суттєво впливають на повсякденне життя, а консервативні методи не дають достатнього результату. Показання формуються індивідуально — з урахуванням симптомів, даних обстежень, супутніх станів і цілей пацієнта. Якщо ви перебуваєте на етапі вибору тактики, корисно обговорити з лікарем не лише операцію, а й альтернативи та підготовку; в деяких клініках поряд із хірургічним напрямом виконують також і плазмотерапію суглобів, яку можуть розглядати як одну з опцій консервативної підтримки за відповідних показань.
